День у ЦВК: реєстрація спостерігачів і зустріч з розпорядниками рахунків виборчих фондів кандидатів

Центральна виборча комісія у середу на своєму засіданні продовжила реєструвати спостерігачів від іноземних та міжнародних організацій на виборах президента України, таким чином довівши їх число до 348.

Крім того, сьогодні ЦВК зареєструвала 7 офіційних спостерігачів від однієї з українських громадських організацій та вперше зареєструвала офіційного спостерігача від кандидата на посаду президента України Олега Ляшка в закордонному виборчому окрузі.

20 лютого в Центральній виборчій комісії також відбувся навчальний семінар з розпорядниками рахунків виборчих фондів кандидатів на пост президента України.

Вибори президента відбудуться 31 березня 2019 року. Центральна виборча комісія зареєструвала 44 претендентів на цю посаду.

МВС закликало кандидатів у президенти верифікувати свої акаунти у соцмережах

Міністерство внутрішніх справ України закликало кандидатів у президенти верифікувати свої акаунти у Facebook та Instagram.

«Це необхідно для попередження недобросовісної агітації та створення фейк-профілів кандидатів. Відповідні консультації з офісом Facebook провела кіберполіція України», – заявив 19 лютого міністр внутрішніх справ Арсен Аваков.

За його словами, кіберполіція проводитиме спеціальний моніторинг до завершення передвиборчої кампанії.

«Ми виявлятимемо фейкові профілі у Facebook та Instagram, створені у період передвиборчої агітації, які використовують імена офіційно зареєстрованих кандидатів у президенти України. А адміністрація соціальної мережі блокуватиме ці сторінки», – зазначив Аваков.

Він додав, що адміністрацією Facebook передбачено процедуру верифікації сторінок кандидатів – отримання блакитної позначки «blue badge» на підтвердження її автентичності.

«Саме такі сторінки зможуть безпечно використовувати кандидати для інформування, а користувачі  будуть впевнені, що інформація з такої сторінки справді підготовлена командою відповідного кандидата у президенти України», – додав очільник МВС.

За словами Авакова, щоб отримати допомогу у верифікації профілей, кандидату або його довіреній особі в загальнодержавному окрузі необхідно написати заявку на пошту [email protected], вказавши у листі посилання на дійсний профіль та копію документів, які підтверджують офіційну реєстрацію у ЦВК/посвідчення довіреної особи.

Як повідомили у МВС, кіберполіція погодила із представниками Facebook можливість використання спрощеної та прискореної процедури верифікації для кандидатів у президенти України.

За даними відомства, наразі лише дев’ять з 44 зареєстрованих кандидатів мають верифіковані офіційні сторінки в соцмережах.

«Також із представниками Facebook були обговорені заходи щодо верифікації замовників політичної реклами, які запроваджені соціальною мережею для попередження недобросовісної агітації. Відповідно до нових правил розміщення політичної реклами, рекламодавець повинен підтвердити свою особу та зможе розміщувати таку рекламу лише після успішного проходження перевірки. При цьому, користувачам буде доступна інформація щодо замовника реклами», – повідомили у МВС.

РНБО анонсує навчання за підтримки ЄС із протидії кібервтручанню у вибори в Україні

Рада національної безпеки і оборони повідомила, що найближчим часом за підтримки ЄС відбудуться спільні навчання, під час яких будуть змодельовані різні сценарії кібервтручань у вибори та відпрацьовані моделі реагування. Про це заявив секретар РНБО Олександр Турчинов.

«Наявна інформація свідчить про наміри Росії задіяти весь наявний арсенал, включно з кібернетичними засобами, для впливу на демократичне волевиявлення українського народу», – заявив Турчинов.

За його словами, у Центральній виборчій комісії цілодобово чергуватиме група осіб, серед яких фахівці СБУ та Держспецзв’язку, для виявлення, запобігання та припинення «будь-яких несанкціонованих дій щодо інформаційних ресурсів ЦВК».

15 лютого секретар Ради національної безпеки та оборони Олександр Турчинов заявив, що Росія намагається впливати на вибори в Україні, використовуючи широкий спектр гібридних технологій.

Напередодні ЦВК ухвалила постанову щодо безпеки інформаційно-аналітичної системи «Вибори президента України».

Вибори президента відбудуться 31 березня 2019 року. Центральна виборча комісія зареєструвала 44 претендентів на цю посаду.

У ЦВК визначились з виглядом плакатів-роз’яснень на виборах президента України

Центральна виборча комісія затвердила форму і текст плакатів, що роз’яснюють порядок голосування на виборах президента України та відповідальність за порушення законодавства про вибори. Таким було одне з-поміж рішень ЦВК, ухвалених на сьогоднішньому засіданні.

Крім того, комісія зареєструвала 3 офіційних спостерігачів від Німеччини (на сьогодні іноземних спостерігачів – 307) і внесла зміни до складу окружних виборчих комісій.

«Громадяни України або іноземці чи особи без громадянства, які володіють українською мовою, можуть супроводжувати зареєстрованих офіційних спостерігачів від іноземних держав і міжнародних організацій на території виборчих дільниць та під час засідань виборчих комісій виключно для виконання функцій перекладача (не більше однієї особи з кожним офіційним спостерігачем)», – роз’яснили в ЦВК.

Вибори президента відбудуться 31 березня 2019 року. Центральна виборча комісія зареєструвала 44 претендентів на цю посаду.

 

ЦВК ухвалила постанову щодо безпеки інформаційної системи на виборах президента

Під час засідання 18 лютого Центральна виборча комісія ухвалила постанову про гарантування безпечного функціонування інформаційно-аналітичної системи «Вибори президента України». За даними сайту ЦВК, окружні виборчі комісії, які були сьогодні створені – всього 199 – мають утворити робочу групу, яка перевірятиме стан технічної захищеності системи.

«Робоча група до 28 березня 2019 року включно має перевірити відповідність цього стану вимогам із захисту інформації в Україні та до 29 березня 2019 року включно подати до ЦВК відповідний протокол», – заначили в ЦВК.

Крім того, сьогодні на засіданні ЦВК зареєструвала 3 довірених осіб одного з кандидатів у президенти та скасувала реєстрацію одного офіційного спостерігача від Бюро демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ. Усього міжнародних спостерігачів на сьогодні зареєстровано 304, додали у комісії.

Вибори президента відбудуться 31 березня 2019 року. Центральна виборча комісія зареєструвала 44 претендентів на цю посаду.

Вісім кандидатів у президенти попросили про охорону – Аваков

Вісім кандидатів у президенти України попросили поліцію про охорону, заявив міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков на координаційній нараді правоохоронних органів.

«Проводимо роботу щодо охорони кандидатів на пост президента України. Наразі з таким проханням звернулися до Національної поліції вісім кандидатів», – сказав Аваков.

Він не уточнив, про кого йде мова.

Вибори президента відбудуться 31 березня 2019 року. Центральна виборча комісія зареєструвала 44 претендентів на цю посаду.

Від початку кампанії поліція зафіксувала 1477 порушень, пов’язаних з виборчим процесом – МВС

З початку президентської кампанії в Україні поліція зареєструвала 1477 заяв та повідомлень про порушення, пов’язані з виборчим процесом. Про це повідомили у міністерстві внутрішніх справ.

«Із них 1004 факти пов’язані з незаконною агітацією, 106 – підкупом виборців, 27 – пошкодженням майна та 17 – хуліганством. Всього відкрито 61 кримінальне провадження», – мовиться у повідомленні.

Вибори президента відбудуться 31 березня 2019 року. Центральна виборча комісія зареєструвала 44 претендентів на цю посаду.

В ОБСЄ знову висловили жаль через недопуск до України спостерігачів із Росії

В Організації з безпеки і співпраці в Європі знову висловили глибокий жаль через рішення України не допускати до спостереження за президентськими виборами спостерігачів із Росії, яка в українському законодавстві визначена як держава-агресор.

Як заявив міністр закордонних справ Словаччини Мірослав Лайчак, який нині головує в ОБСЄ, під час зустрічі з головою МЗС України Павлом Клімкіним у Брюсселі, держави-учасниці ОБСЄ зобов’язалися запрошувати спостерігачів із інших держав-учасниць. «Я й далі переконаний, що ненадання акредитації всім спостерігачам Бюро демократичних інституцій і прав людини ОБСЄ не відповідає зобов’язанням у рамках ОБСЄ і відтак не відповідає інтересам ОБСЄ, України чи її народу», – наводить слова Лайчака прес-служба організації.

За словами Лайчака, в ОБСЄ розраховують на «конструктивну співпрацю» Києва з цією організацією.

Він також додав, що має намір обговорити становище в Україні і навколо неї з міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим наступного тижня в Москві.

Павло Клімкін іще не коментував нинішніх слів Мірослава Лайчака.

Але за кілька годин до їхньої зустрічі український міністр написав у фейсбуці: «Російська агресія проти України ще досі сприймається багатьма як драматичне кіно, яке вони дивляться із своєї комфортної диванної реальності».

Зустріч Лайчака і Клімкіна відбулася напередодні обговорення становища в Україні на Раді ЄС із закордонних справ, що відбудеться у Брюсселі 18 лютого.

За повідомленням МЗС України, того ж дня, 18 лютого, в рамках робочого візиту до Брюсселя Павло Клімкін візьме участь у неформальній міністерській зустрічі у форматі «Друзі України в ЄС + Україна», яка відбудеться за ініціативою міністра закордонних справ Данії Андерса Самуельсена. Ця зустріч відбудеться перед засіданням Ради ЄС із закордонних справ 18 лютого, на якому буде обговорена ситуація в Україні.

«Метою неформального засідання «Друзі України в ЄС + Україна» є підготовка до змістовної дискусії щодо України під час засідання Ради ЄС, спрямованої на консолідацію міжнародної підтримки у контексті посилення санкційного тиску на Росію з метою звільнення українських моряків та політв’язнів, відновлення вільного судноплавства в акваторії Азовського моря та припинення російської військової агресії проти України. Міністри також обговорять питання надання підтримки Приазов’ю, досягнутий Україною прогрес у реалізації ключових реформ та спільні зусилля для захисту цілісності виборчих процесів в ЄС та Україні у 2019 році», – повідомили в українському міністерстві.

В ОБСЄ вже кілька разів закликали переглянути рішення України про недопуск громадян Росії до спостереження за виборами.

Павло Клімкін у відповідь вкотре заявив 8 лютого, що офіційним спостерігачам від Росії як держави-агресора «не місце у спостереженні за виборами у країні, яка є жертвою такої агресії». «Навіть намагатися припустити це є політично, морально і юридично неправильно. Крапка», – написав Клімкін у твітері.

Так він відреагував на попередню розмову з Лайчаком того ж дня, в перебігу якої нинішній голова ОБСЄ вже висловлював жаль із приводу рішення Верховної Ради України заборонити російським спостерігачам працювати на президентських виборах, у тому числі у складі місії від ОБСЄ.

Попереднього дня, 7 лютого, Верховна Рада України ухвалила закон, що доповнює закони про вибори президента України, про вибори народних депутатів України і про місцеві вибори приписом, відповідно до якого «офіційним спостерігачем від іноземних держав, міжнародних організацій не може бути: 1) особа, яка є громадянином (підданим) держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом; 2) особа, пропозиції щодо якої ініційовано або внесено державою, визнаною Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом».

Попри це і попри попередню відмову Києва акредитувати спостерігачів-росіян у довгостроковій спостережній місії БДІПЛ ОБСЄ, в організації заявили, що знову подадуть кандидатури росіян до складу короткострокової місії.

«Приємний бонус для бюджету» – Маркарова про застави кандидатів у президенти

Застави в 2,5 мільйона гривень, які внесли під час реєстрації кандидати в президенти, є «приємним бонусом» для українського бюджету. Про це в ефірі Радіо Свобода розповіла міністр фінансів України Оксана Маркарова.

Однак, за її словами, поповнення державної скарбниці не є головним призначенням «виборчих застав». 

«Мені здається, що для країни найважливіше – це гарні результати виборів. І для того, щоб люди прийшли і зробили своє волевиявлення. А ми більше турбуємося про наші традиційні поповнення бюджету – податки, неподаткові надходження, приватизація і так далі. Тому це такий невеличкий приємний бонус, якщо так можна сказати, поповнення нашого казначейського рахунку. Але, звичайно, не головне наше джерело доходів», – розповіла Маркарова.

Читайте також: Уже три роки поспіль економіка України зростає – міністр фінансів Маркарова

2,5 мільйони гривень – це застава, яку партії або сам кандидат вносять на рахунок Центральної виборчої комісії. Заставу повертають в двох випадках: або в разі перемоги на виборах, або – виходу до другого туру. В інших випадках застава не повертається і перераховується до Державного бюджету України.

Вибори президента відбудуться 31 березня 2019 року. Центральна виборча комісія зареєструвала 44 претендентів на цю посаду.