КВУ фіксує масові порушення у «день тиші»

У Комітеті виборців повідомили, що його спостерігачі фіксують масові факти порушень чинного законодавства у «день тиші» 20 липня.

«20 липня в округах все ще розміщено агітаційні матеріали політичних партій і кандидатів. Також впродовж останніх днів було розміщено нові білборди, які не мають вихідних даних, але при цьому виконані в стилістиці окремих кандидатів та партій», – йдеться в повідомленні.

За даними КВУ, спостерігачі організації повідомили про незаконну агітацію в Закарпатській, Запорізькій, Херсонській, Кіровоградській, Донецькій, Одеській, Черкаській, Миколаївській, Чернігівській областях. Також реклама кандидатів і партій активно присутня в мережі Інтернет, вказали в Комітеті виборців України.

Раніше сьогодні начальник столичної поліції Андрій Крищенко повідомив про кілька викликів щодо проведення незаконної агітації у Києві в «день тиші».

Згідно із законом про вибори народних депутатів, «передвиборчі агітаційні матеріали знімаються з 24 години останньої п’ятниці перед днем голосування відповідними службами місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування».

За агітацію в «день тиші» або в день виборів передбачені штраф від 850 до 1 360 гривень для посадових осіб та від 510 до 850 гривень – для інших громадян.

Дострокові вибори народних депутатів відбудуться 21 липня. У них бере участь майже шість тисяч кандидатів.

До 5 серпня ЦВК має встановити результати виборів, а до 10 серпня їх мають оприлюднити в офіційній пресі.

До 9 вересня 2019 року включно Рада має зібратися на своє перше засідання.​

 

 

 

Поліція перевіряє факти агітації у «день тиші» в Києві – Крищенко

У Києві 20 липня зафіксовано кілька викликів щодо проведення незаконної агітації напередодні виборів до Верховної Ради, повідомив начальник столичної поліції Андрій Крищенко.

«Сьогодні вже було зафіксовано кілька викликів щодо проведення незаконної агітації у так званий «день тиші». Усі вони перевіряються, поліцейські вивчать матеріали і ухвалять відповідні рішення», – сказав Крищенко.

Він додав, що 6500 столичних поліцейських забезпечують правопорядок під час дострокових виборів народних депутатів.

«Крім посиленого патрулювання вулиць, на службу заступили поліцейські для охорони всіх 1108 виборчих дільниць, на всіх 13 окружних виборчих комісіях і, звісно, підсилена охорона публічного порядку біля Центральної виборчої комісії», – сказав Крищенко.

15 липня поліція повідомила, що переходить на посилений режим роботи через парламентські вибори. У Міністерстві внутрішніх справ повідомляли, що на виборчих дільницях 21 липня працюватимуть 47 тисяч поліцейських.

 

 

 

 

ЦВК скасувала реєстрацію кандидата від «Опозиційної платформи», який «не є громадянином України»

Центральна виборча комісія скасувала реєстрацію кандидата в народні депутати Дмитра Торнера, який був 44 номером у списку партії «Опозиційна платформа – За життя».

У ЦВК розповіли, що 12 липня компетентні органи поінформували про можливе незаконне оформлення кандидатом низки паспортних документів, що може свідчити про його незаконне перебування у громадянстві України.

У Державній міграційній службі у відповідь на листи ЦВК повідомили, що документи визнано такими, які оформлені з порушенням вимог законодавства та є недійсними і підлягають вилученню та знищенню. Водночас у ДМС зазначили, що Торнер (попередні прізвища – Мальченко, Грозний) не звертався до них із проханням надати йому громадянство.

Після низки перевірок ЦВК дійшла висновку, що Торнер «не є громадянином України», а тому не може бути зареєстрований кандидатом у народні депутати.

«Опозиційна платформа – За життя» не коментувала рішення Центральної виборчої комісії.

​Дострокові вибори народних депутатів відбудуться 21 липня. У них бере участь майже шість тисяч кандидатів.

До 5 серпня ЦВК має встановити результати виборів, а до 10 серпня їх мають оприлюднити в офіційній пресі.

До 9 вересня 2019 року включно Рада має зібратися на своє перше засідання.

ЦВК: Верховний суд 20 липня ухвалить рішення щодо реєстрації Онищенка кандидатом у депутати

Верховний суд 20 липня ухвалить рішення щодо реєстрації депутата-втікача Олександра Онищенка кандидатом у народні депутати, повідомила голова Центральної виборчої комісії Тетяна Сліпачук.

«У нас є кілька судових справ, одна з них слухатиметься завтра о 10 годині ранку і після цього питання про реєстрацію – не реєстрацію буде вирішено», – сказала Сліпачук.

Вона зазначила, що прізвища Онищенка немає у виборчому бюлетені, і залежно від рішення суду ЦВК може зіткнутися з проблемою внесення його до бюлетеня.

«Ми це питання досліджуємо. Працюємо, зокрема, для з’ясування всіх технологічних і тимчасових рамок для реалізації рішення суду, але зараз я його не маю», – заявила Сліпачук.

17 липня Шостий апеляційний суд Києва дозволив народному депутату-втікачу Олександру Онищенку брати участь у виборах до Верховної Ради від Соціалістичної партії в окрузі №93.

У липні 2018 року Національне антикорупційне бюро повідомляло про завершення досудового розслідування щодо Онищенка.

За версією слідства, депутат причетний до розкрадання понад 1,6 мільярда гривень з 2013 по 2016 рік. Збитки підприємству «Укргазвидобування» оцінюються в більш ніж 740 мільйонів.

У розшуку в Україні Онищенко перебуває з 2016 року.

Сам депутат каже, що перебуває в Іспанії і всі звинувачення на свою адресу відкидає.

Дострокові вибори до Верховної Ради призначені на 21 липня.

Радіо Свобода проведе спецефір до дня парламентських виборів

21 липня Радіо Свобода проведе спецефір до дня парламентських виборів. Телемарафон триватиме з 19:00 до 1:00.

Журналісти Радіо Свобода працюватимуть у штабах кандидатів, повідомлять результати екзит-полу і першими покажуть реакції учасників виборів та перші міжнародні реакції. 

У виборах народних депутатів бере участь майже шість тисяч кандидатів. Із них – 2747 включені до виборчих списків 22 партій, які претендують на 225 депутатських портфелів у багатомандатному виборчому окрузі. Усі інші балотуються в 199 мажоритарних округах.

До 5 серпня Центральна виборча комісія має встановити результати виборів, а до 10 серпня їх мають оприлюднити в офіційній пресі.

До 9 вересня 2019 року включно Рада має зібратися на своє перше засідання.


«Опора»: перед виборами на політичну рекламу у Facebook витратили 1,8 млн доларів

У період з 24 травня до 15 липня на політичну рекламу у соціальній мережі Facebook витратили 1,8 мільйона доларів, йдеться у звіті громадянської мережі «Опора».

Найбільше на рекламу у Facebook витратили партії «Голос» (232 344 долари, 470 рекламних дописів), «Європейська солідарність» (209 780, 250 дописів), «Сила права» (136 915 66 дописів), «Слуга народу» (69 576, 560 дописів) та «Батьківщина» (72 888 та 76 дописів).

Водночас найбільше рекламних оголошень розмістили «Опозиційна платформа – За життя» (2 350) та «Партія Шарія» (1 607).

«Найбільша кількість переглядів політичної реклами припадає на місто Київ – 14,5%, Львівську область – 9,28% та Дніпропетровську область – 7,61%. Найменшу кількість політичної реклами у Facebook бачили жителі Луганської – 0,71% та Херсонської областей. Варто зазначити, що соціальна мережа Facebook не поширює українську політичну рекламу на жителів АР Крим та міста Севастополь», – йдеться у звіті «Опори».

​Дострокові вибори народних депутатів відбудуться 21 липня. У них бере участь майже шість тисяч кандидатів. Із них – 2747 включені до виборчих списків 22 партій, які претендують на 225 депутатських мандатів у багатомандатному виборчому окрузі. Усі інші балотуються в 199 мажоритарних округах.

До 5 серпня ЦВК має встановити результати виборів, а до 10 серпня їх мають оприлюднити в офіційній пресі.

До 9 вересня 2019 року включно Рада має зібратися на своє перше засідання.

Мережа «Опора» підбила попередні підсумки передвиборчої кампанії

Громадянська мережа «Опора» у п’ятницю підбила попередні підсумки, які зробили її спостерігачі в перебігу передвиборчої кампанії на дочасних виборах до Верховної Ради України. Як йдеться у звіті мережі, протягом травня-липня спостерігачі виявили 2147 інцидентів із ознаками порушення виборчого законодавства, 83% з яких стосувалися порушення правил ведення передвиборної агітації і, як правило, не передбачають кримінальної відповідальності.

«Порушення правил ведення агітації та непрямий  підкуп виборців стали ключовими викликами для демократичних парламентських виборів в Україні… Зловживання адміністративними ресурсами у виборчих цілях не є масовими на центральному рівні, але вони можуть суттєво вплинути на результати виборів у конкретних виборчих округах», – йдеться у звіті.

За даними «Опори», найбільшу за масштабами та форматами агітацію розгорнули п’ять політичних партій: «Європейська солідарність», «Слуга народу», «Українська стратегія Гройсмана», «Батьківщина» і «Радикальна партія Олега Ляшка».

«Сюди ж можна віднести партію «Голос», однак, на відміну від інших активних у межах усієї України партій, агітаційна кампанія «Голосу» є малопомітною у Луганській та Донецькій областях. Ще три партії («Опозиційна платформа – За життя», «Свобода», «Опозиційний блок») проводять не менш інтенсивні, але регіонально акцентовані агітаційні заходи», – зазначили спостерігачі.

За приблизними оцінками спостерігачів, під час виборчої кампанії найбільш масово було реалізовані технології «чорного» піару проти політичних партій «Голос, «Слуга народу», «Опозиційна платформа – За життя», «Європейська солідарність».

У звіті мережі йдеться, що на сьогодні відсутні дієві механізми контролю за обігом коштів, витрачених на рекламу в інтернеті кандидатами. В «Опорі» кажуть, що, за приблизними підрахунками, в межах періоду виборчої кампанії партії та кандидати витратили на політичну рекламу у соцмережі Facebook понад 1 мільйон 800 тисяч доларів США.

19 липня – останній день, коли дозволена передвиборча агітація кандидатами у народні депутати на позачергових виборах до Верхової Ради, що відбудуться цієї неділі, 21 липня.

 

 

 

 

 

 

Соратники Зеленського повернули в бюджет Росії гроші і розірвали договір на фінансування фільму

Російська медіа-компанія «Грин Филмс», яка через кіпрську фірму належить соратникам президента України Володимира Зеленського, повернула назад отримані з бюджету Росії кошти на фінансування кінострічки «Вниз». Про це повідомляють журналісти програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший»).

Відповідно до даних Єдиного порталу бюджетної системи Російської Федерації, 4 квітня 2019 року Мінкультури Росії і ТОВ «Грин Филмс» уклали додаткову угоду. Відповідно до неї, було ухвалене рішення про розірвання угоди від 25 жовтня 2017 року про фінансування фільму «Вниз» із бюджету Росії.

В угоді йдеться про те, що «Грин Филмс» повернула вже отримані кошти від Мінкультури Росії платежем від 19 лютого 2019 року. Йшлося про 35 мільйонів рублів – за курсом на час отримання ця сума становила понад 16 мільйонів гривень.

Крім того, відповідно до третього пункту нової угоди, ТОВ «Грин Филмс» зобов’язане виплатити відсотки Міністерству культури Росії у розмірі 3 мільйони 160 тисяч рублів «за користування грошовими коштами федерального бюджету».

​На початку 2019 року «Схеми» з’ясували, що Володимир Зеленський і його бізнес-партнери мають компанії у Росії, попри запевнення тоді ще кандидата у президенти, що закрили бізнес у 2014 році. Журналісти знайшли три російські фірми, які займаються виробництвом кінофільмів і телевізійних програм: «Вайсберг Пикчерс», «Платинумфильм» і «Грин Филмс».

Засновник усіх трьох компаній – зареєстрована на Кіпрі Green Family Ltd, кінцевим бенефіціаром якої був вказаний Володимир Зеленський і його партнери по «Кварталу 95».

 

​Володимир Зеленський спочатку заперечував цей факт, але потім визнав і вибачився перед журналістами.

​Тоді з’ясувалося, що компанія «Грин Филмс» не лише працює в Москві, але й успішно пройшла відбір у конкурсі на отримання державного фінансування з бюджету Росії та отримала 35 мільйонів рублів на фінансування фільму-трилера «Вниз».

У березні «Схеми»​ повідомляли, що Володимир Зеленський позбувся частки у російському кінобізнесі на користь Андрія Яковлєва – автора «Студії Квартал-95». Він вийшов із кіпрської компанії-засновниці ТОВ «Грин Филмс» Green Family LTD. Після цього частки у Green Family LTD розподілилися так: Андрій Яковлєв – 400 євро, Борис Шефір – 300 євро, Сергій Шефір – 300 євро, Appex International LTD Тімура Міндіча – 1000 євро.

Андрій Яковлєв, Борис та Сергій Шефіри – давні бізнес-партнери Зеленського по «Кварталу 95». Тімур Міндіч – соратник Ігоря Коломойського і бізнесмен, що має частку в наближених до олігарха медіаструктурах.

21 травня 2019 року Сергій Шефір був призначений першим помічником президента Володимира Зеленського.