Український гімнаст Олег Верняєв став віце-чемпіоном світу у вправах на брусах – НОК

«І це, зауважимо, після кількамісячної перерви у тренуваннях і змаганнях у зв’язку з травмами, операціями та непростим процесом відновленням після них» – НОК

Добродомов заявив, що йде в президенти

Позафракційний народний депутат, лідер партії «Народний контроль» Дмитро Добродомов оголосив, що буде балотуватися у президенти в 2019 році. Про це він написав у Facebook.

«На з’їзді нашої політичної партії «Народний контроль» я оголосив, що готовий взяти участь у президентській кампанії», – йдеться у повідомленні.

Добродомов також додав, що «Народний контроль» оголосив «про участь одного кандидата у виборчій кампанії».

У травні Добродомов повідомив про створення партіями «Громадянська позиція» Анатолія Гриценка та «Народний контроль» Дмитра Добродомова спільної політичної платформи «Народна довіра».

Раніше Мішель Терещенко​ заявив, що залишає посаду міського голови Глухова і йде у президенти.

Лідер партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко заявила, що буде балотуватися у президенти у 2019 році. 

Колишній віце-прем’єр Роман Безсмертний заявляв про намір взяти участь у виборах президента України.

Також про намір висунути свої кандидатури на наступних президентських виборах заявляли, зокрема, лідер «Радикальної партії» Олег Ляшко, нині заарештований народний депутат Надія Савченко, народний депутат Сергій Каплін, колишній очільник департаменту Національної поліції з боротьби з наркозлочинністю Ілля Ківа та співак Іво Бобул (який пізніше сказав, що це був жарт).

Чергові президентські вибори в Україні мають відбутися 31 березня 2019 року.

Тягнибок заявив, що не висуватиме свою кандидатуру на посаду президента

Лідер ВО «Свобода» Олег Тягнибок заявив, що не буде висувати свою кандидатуру на посаду президента України.

Під час мітингу перед маршем з нагоди 76-ї річниці створення Української повстанської армії Тягнибок висловив сподівання, що такий крок допоможе знайти порозуміння в націоналістичному таборі й домовитися про висування єдиного кандидата. Тягнибок пропонує обрати таким колишнього заступника голови Верховної Ради, голову секретаріату ВО «Свобода» Руслана Кошулинського.

Під час виборів 2014 року Тягнибок набрав 1,16 відсотка голосів.

Наступні президентські вибори в Україні мають відбутися 31 березня 2019 року.

Порошенко покладається на ЦВК у протидії «російському втручанню у вибори»

Росія спробує втрутитись у виборчий процес 2019-2020 років, і Центральна виборча комісія має цьому запобігти – таку думку висловив на зустрічі з членами ЦВК президент України Петро Порошенко.

Він запевнив, що готовий до консультацій із партією, яка не подала свою кандидатуру до ЦВК – це «Опозиційний блок».

«Зараз ЦВК сформована з 16 членів. Залишається одна вакансія і хотів би, як президент, наголосити, що я готовий провести відповідні консультації з фракцією, яка не надала свої пропозиції станом на зараз щодо кандидатури до ЦВК. Після проведення консультації я готовий відповідним чином внести і цю кандидатуру в парламент для того, щоб забезпечити представленість всіх фракцій – те, про що наголошували фракції опозиції, шукаючи чорну кішку в темній кімнаті тоді, коли її там не було», – зауважив президент.

Порошенко звернув увагу на важливість формування центрального виборчого органу з огляду на виклики, які можуть виникнути під час виборів президента, парламенту та органів місцевого самоврядування.

«Вже зараз ми отримуємо інформацію, що Росія планує активно втручатися у виборчу кампанію в Україні через систему і дезінформацій, і фальсифікації виборчого процесу, і кібератак для того, щоб зірвати вибори. І тут я сподіваюсь на вашу ефективну роботу, щоб ми мали надзвичайно ефективні засоби протидії для того, щоб захистити вибір українського народу», – заявив президент.

Крім того, іншою технологією втручання у вибори він вважає підкуп виборців. На думку голови держави, цьому має завадити не тільки діяльність ЦВК, а й зміни в законодавстві, які б збільшили відповідальність за купівлю підтримки елеторату.

5 жовтня у Верховній Раді нові члени ЦВК склали присягу. Її головою обрали Тетяну Сліпачук.

У 2019 році в Україні мають відбутися чергові президентські і парламентські вибори – у березні і жовтні.

Тимошенко прокоментувала звинувачення у тому, що вона є «кандидатом Москви»

Претендент на пост президента, якій низка соціологічних досліджень наразі дають найвищі рейтинги серед конкурентів, лідер партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко відкинула звинувачення у тому, що у президентській кампанії вона є «ставлеником Кремля». 

Політик назвала таке твердження «чорною» технологією. Про це вона заявила у коментарі Радіо Свобода в кулуарах форуму «Ялтинської європейської стратегії» (YES), який триває у Києві.

«Насправді, «кандидата від Москви» ставленики Москви посадили у в’язницю, а діючого президента призначили на посаду міністра економіки в уряді Януковича. Насправді, саме Порошенко має бізнес в Росії, а не я. Тому я впевнена, що я буду вести більш сильну, більш впевнену політику про завершення війни та більш сильну політику про відновлення нашої країни», – сказала Тимошенко. 

Лідер «Батьківщини» також заявила, що подібні звинувачення є елементом внутрішньої політичної боротьби.

Читайте також: «Новий курс» Тимошенко – це курс на Венесуелу? (Огляд преси)

«Те, що нав’язується сьогодні технологіями, так як це робив Манафорт (американський політтехнолог, засуджений у США – ред.), це просто внутрішньополітична боротьба. Я майже 20 років в політиці і моя стратегія незмінна. Я бачу Україну частиною західної цивілізації, частиною Євроcоюзу та членом НАТО. Я точно знаю, що там – наша успішність і наша безпека, і ніякі проплачені «чорні» технології не змінять цього», — заявила Тимошенко у коментарі Радіо Свобода.

​Опоненти Юлії Тимошенко, як у президентській гонці, так і у Верховній Раді, неодноразово звинувачували її у лояльному ставленні до російської влади та президента Володимира Путіна, згадуючи їх співпрацю в кінці нульових, коли Тимошенко займала пост глави уряду. Також конкуренти критикують лідера «Батьківщини» за слова про необхідність якомога швидше встановити мир на Сході України.

Сама Тимошенко ще в липні заявляла, що Росія — це країна-агресор, яка розпочала війну проти України. «Ми, по суті, знаходимося в стані війни, і ця агресія триває. Війну треба зупиняти посиленням санкцій проти Кремля, створенням сучасної обороноздатної армії в Україні і відновленням переговорів на вищому рівні в Будапештському форматі», — заявила вона. 

Три організації створили робочу групу з протидії зовнішньому втручанню у вибори в Україні

В Україні оголосили про нову ініціативу з протидії вручанню у вибори. Вона повинна протидіяти зовнішньому впливу на підрив президентських виборів. Проект є спільною ініціативою Атлантичної ради (США), Фонду Віктора Пінчука та Трансатлантичної комісії з чесних виборів.

«Москва активно втручалася у вибори в США, Європі та інших частинах світу протягом останніх років. Кремль нарощує потужність для подібних дій в Україні під час президентських виборів, що відбудуться у березні 2019 року. Усвідомлюючи це, Атлантична рада, Фонд Віктора Пінчука та Трансатлантична комісія з чесних виборів разом створили ініціативу для моніторингу дій з втручання Кремля», – зазначив директор Євразійського центру Атлантичної ради, колишній посол США в Україні Джон Гербст.

Робоча група здійснюватиме моніторинг та оцінку зовнішньої підривної діяльності щодо України та пропонуватиме адекватні відповіді на неї, заявляють учасники ініціативи. Вони оголосили про проект під час конференції «Ялтинської європейської стратегії» (YES) у Києві.

Представники ініціативи у відповідь на запитання Радіо Свобода запевнили про відсутність впливу Пінчука на ініціативу, а керівник його фонду не відповів на запитання про те, скільки вони виділяють грошей на проект. Він зазначив, що діяльність фонду прозора і всі дані є у фінансових звітах.

Наступні президентські вибори мають відбутися 31 березня 2019 року.

Щорічний форум «Ялтинська європейська стратегія» (YES) проходить в Києві 13-15 вересня. YES була започаткована у 2004 році, коли Віктор Пінчук запросив близько 30 європейських лідерів для обговорення майбутнього України та ЄС в рамках першої щорічної зустрічі. Цьогоріч у ньому беруть участь понад 600 провідних політиків, дипломатів, бізнесменів, громадських активістів та експертів із 28 країн.

Атлантична рада (Atlantic Council) – аналітичний центр, неурядова організація в США, котра займається міжнародними відносинами атлантичної спільноти.

Трансатлантична комісія з чесних виборів (Transatlantic Commission on Election Integrity) – організація, яка ставить на меті розробити інструменти для запобіганню втручанню у вибори в різних країнах. Очолює групу колишній міністр внутрішньої безпеки США США Майкл Чертофф і екс-генсек НАТО Андерс Фог Расмуссен.

Луценко: спілкуюся з приводу майбутньої парламентської кампанії з Кличком

Генеральний прокурор України Юрій Луценко має намір «перейти в українську політику». Про це він заявив в інтерв’ю виданню «Цензор.НЕТ».

Він зазначив, що спілкується з приводу майбутньої парламентської кампанії з мером Києва Віталієм Кличком, «але не тільки з ним».

«Я вважаю, що мій політичний досвід і можливість сказати «ні» (а якщо треба, то і набагато грубіше) за всіма восьми телефонами, – потрібен тут до закінчення президентських виборів. А після цього при будь-якому результаті я маю намір підготуватися і перейти в українську політику. Хочу підкреслити – при будь-якому результаті виборів», – сказав Луценко.

Вибори президента України заплановані на 31 березня 2019 року, парламентські мають відбутися за кілька місяців після цього – у жовтні.

У 2014 році Луценко був обраний до Верховної Ради за списками партії «Блок Петра Порошенка». У травні 2016 року його призначили генеральним прокурором України.